3. І впокорював тебе, і морив тебе голодом; і годував тебе манною, що не знав її, і не знали батьки твої, щоб ти довідався, що не хлїбом тільки живе людина, а всїм, що промовляють уста Господнї, і тим живе людина.
4. Одїж твоя не розлетїлась на тобі і ноги твої не попухли за сорок років.
5. І мусиш знати в серцї твому, що Господь, Бог твій, карав тебе, як чоловік карає сина свого.
6. Тим же то мусиш додержувати заповідї Господа, Бога твого, ходити дорогами його і боятись його.
7. Бо Господь, Бог твій, уводить тебе в гарну землю, у землю водяних потоків, криниць і озер, що пробиваються по долинах і по горах;
8. У землю пшеницї і ячменю і винограду й смоківниць і гранатової деревини; в землю оливного дерева, багатого на оливу і в землю медом багату,
9. В землю, де ти не в нуждї їсти меш хлїб і де нїчого не бракувати ме тобі; в землю, де каміннє желїзне, і де в горах можна тобі викопувати мідь.
10. Щоб попоївши ти до сита, прославляв ти Господа, Бога твого, за добру землю, що дав тобі.
11. Бережись, щоб не забувати тобі про Господа, Бога твого, як не додержувати меш заповідї його і присуди його і установи його, що їх заповідаю тобі сьогодня!
12. Щоб, як їсти меш і будеш ситий, і побудуєш гарні домівки і розгосподаруєшся в них,