10. Перше жили у сїй землї Еміми, люд великий по лїчбі і ростом високий як Енакими.
11. За велетнїв вважали їх, як і Енакимів; а Моабії звуть їх Емимами.
12. А на Сеїр-горах жили перше Горії, та упокорили їх сини Езавові і знищили їх перед собою, та й поселились на займищах їх, зробивши так, як зробив Ізраїль в землї держави своєї, що дав йому Господь.
13. Тепер вставайте і перебирайтесь через Серед-ріку. І перебріли ми Серед-ріку.
14. А часу того, що йшли ми від Кадес-Барне, покіль перебріли Серед-ріку, минуло трийцять і вісїм років, аж поки ізник увесь рід боївників із табору, як поклявсь їм Господь.
15. Сама рука Господня була проти них, щоб вигубити їх із табору, аж їх не стало.
16. І сталось, як всї спосібні до війни люде повимірали з між народу,
17. Тодї промовив Господь до мене так:
18. Перейдеш тепер через гряницї Моаба, мимо Ара.
19. І приближишся проти синів Амона; не тїсни їх і не починай війни з ними, бо не дам тобі держави з землї синів Амонових; бо синам Лотовим я оддав її в державу.
20. Вважали ж і її землею велетнїв; перше жили там велетнї, і Амонії звали їх Самзумимами.
21. Люд той був великий лїчбою, і ростом високий як Енакії; і вигубив їх Господь перед ними, і прогнали вони їх, та осїлись на їх місцї,
22. Так як вчинив синам Езавовим, що жиють на Сеїр-горах, перед котрими він вигубив Горіїв; і прогнали вони їх і живуть на займищі їх й досї.
23. А Авимів, що жили селами до Гази, вигубили Кафторими, що, вийшовши з Кафтора, осїлись на займищах їх.
24. Вставайте, рушайте в дорогу і переходьте Арнон-ріку. Глянь, оддав я тобі в руки Сигона, царя з Гезбона, Аморія, і землею його; починай, бери в державу, і бий на його!
25. З того дня почну наводити ляк і пострах перед тобою на всї народи під небесами, що перечують поголоску про тебе і дрожати і тремтїти муть перед тобою.
26. І послав я посли з Кадемот-степу до Сигона, царя Гезбонського, з мирними словами, кажучи:
27. Дозволь перейти менї через землю твою! Буду йти тілько по дорозї, не звертати му нї на право, нї на лїво.
28. Харчі за гроші давати меш менї, щоб було нам що їсти, і воду за гроші давати меш менї, щоб було нам що пити. Тілько ногами перейду,