1. Де ж твій милий подївся, ти, найуродливша між женщинами? Куди пійшов твій любий, щоб нам із тобою його шукати?
2. Він у саду в себе ходить, в цьвітнику пахущім, він залюбки попасає проміж лилїями.
3. Милий мій належить менї, а я милому, - тому, що в лилїях попасає.
4. Гарна ти, моя любко, неначе та Тирса, мов Ерусалим принадна, а грізна-поважна, як військо, під стягом стоюче.
5. Одверни від мене очі, - мене вони зворушують!
6. В тебе волос - мов отара кіз, що сходять із Галааду; зуби в тебе - наче овець стадо, що з купелї виходить, а в кожної близнята, й нема між ними неплодної;