6. Лїва рука його під головою в мене, правою мене він обнімає.
7. Заклинаю ж вас, дочки Ерусалимські, на серни й оленицї польні, не будїть, не розрухуйте милої моєї, аж доки їй вгодно!
8. Се голос любого мого! ось, він ійде, скаче через гори; перескакує узгірря!
9. Бо ж мій милий - мов той сугак, мов той олень молоденький! Глянь, стоїть він за стїною в нас, у віконце зазирає, і кріз крати поглядає.
10. Ось мій любий говорить до мене: Встань, моя ти мила, вийди, прекрасна моя!
11. Вже зима минула, дощі перестали;
12. Квітки вбірають землю; час пісень настиг; в лугах наших голос горлицї чути;
13. Завязки фіґ показались на фіґовинї; виноград зацвив і дише любим своїм цьвітом. Уставай, моя ти люба, вийди, пишна вродо!