Пiсня Над Пiснями 1:5-12 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

5. Ви не дивітесь, що я смуглява, - се сонце мене осмалило: Сини матері моєї погнївались на мене, заставили мене стерегти виноградник, - власного ж виноградника я не стерегла.

6. З'ясуй же, душі моїй любий: де ти пасеш? де о півднї опочиваєш? чом блукатись менї коло отар товарішів твоїх?

7. Як сього ти не знаєш, найкрасша між женщинами, то йди слїдом за вівцями й паси кізлята твої уз шатер, що пастухи собі понапинали.

8. Ти, моя любо, в мене, мов та кобилиця в колесницї в Фараона, (згорда виступаєш).

9. Прегарні щоки твої в ланцюжках, шия в тебе у коралях;

10. Ланцюжки золоті зробимо тобі з срібними кропками.

11. Доки царь був за столом своїм, видавав нард мій пахощі свої.

12. Милий мій - мов китиця мирри, у мене на грудях,

Пiсня Над Пiснями 1