Матей 12:16-23 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

16. та й наказав їм, щоб не виявляли Його:

17. щоб справдилось, що сказав Ісаїя пророк, глаголючи:

18. Се слуга мій, що я вибрав; любий мій, що вподобала Його душа моя; положу духа мого на Него, й вістити ме поганам суд;

19. не змагати меть ся, і не кричати ме, й голосу його нїхто не чути ме по улицях;

20. приломаної тростини не доломить, і льону димуючого не потушить, доки не доведе суду до подуги;

21. і на ймя його вповати муть погане.

22. Приведено тодї до Него біснуватого, слїпого й нїмого; і сцїлив його, так що слїпий і нїмий розмовляв і бачив.

23. І здивувавсь увесь народ, і казали: Чи сей не син Давидів?

Матей 12