21. З середини бо, з серця чолові- ка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,
22. злодїйства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:
23. все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.
24. І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотїв, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.
25. Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому.
26. Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.
27. Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дїтям: не добре бо взяти хлїб у дїтей, і кинути собакам.
28. Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дїтей.
29. І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.
30. І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.
31. І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.
32. І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.
33. І, взявши його від народу окроме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;
34. І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.
35. І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.