Марко 5:7-17 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

7. і, закричавши голосом великим, каже: Що менї й Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене.

8. (Рече бо йому: Вийди, душе нечистий, з чоловіка.)

9. І спитав його: Яке імя твоє? І відповів, кажучи: Імя моє Легион, бо нас багато.

10. І благав Його вельми, щоб не висилав їх геть із тієї сторони.

11. Пас ся ж там поблизу гір великий гурт свиней.

12. І благали Його всї біси, кажучи: Пішли нас у свинї, щоб ми ввійшли в них.

13. І зараз дозволив їм Ісус. І вийшовши нечисті духи, увійшли в свинї; і кинув ся гурт із кручі в море, (було ж їх тисяч зо дві,) та й потонули в морі.

14. А ті, що пасли свинї, побігли, та й розказали в городї і в селах. І повиходили дивитись, що се сталось.

15. І приходять до Ісуса, й бачять біснуватого; сидить одягнений і при розумі, того, що мав Легиона, та й полякались.

16. І розказували їм ті, що бачили, що сталось біснуватому, й про свинї.

17. І почали вони просити Його вийти з їх гряниць.

Марко 5