19. Ісус же не дозволив йому, а рече до него: Йди до дому твого до твоїх, і розкажи їм, що тобі Господь зробив, і як помилував тебе.
20. І пійшов і почав проповідувати в Десятиградї, що зробив йому Ісус; і всї дивувались.
21. А як переплив Ісус човном ізнов на той бік, зібралось багато народу до Него; а був Він над морем.
22. І ось приходить один із школьних старшин, на ймя Яір, і, побачивши Його, упав у ноги Йому,
23. і вельми благав Його, говорячи: Дочка моя кінчить ся, прийди й положи на неї руки, нехай одужає і буде жива.
24. І пійшов із ним, і слїдом за Ним пійшло багато народу, й тиснулись до Него.
25. Жінка ж одна, що була в кровотічі років дванайцять,
26. і багато витерпіла від многих лїкарів, і витратила все, що мала, й нїякої пільги не дізнала, а ще більш їй погіршало,
27. почувши про Ісуса, приступила між народом іззаду, та й приторкнулась до одежі Його.
28. Казала бо: Що, коли до одежі Його приторкнусь, спасу ся.
29. І зараз висохло жерело крові її, і почула вона в тїлї, що сцїлилась од недуги.
30. І зараз Ісус, почувши в собі, що сила вийшла з Него, обернувшись між народом, рече: Хто приторкнувсь до одежі моєї?
31. І казали Йому ученики Його: Ти бачиш, як народ товпить ся до Тебе, та й питаєш: Хто приторкнув ся до мене?
32. І позирнув Він кругом, щоб побачити ту, що се зробила.
33. Жінка ж, злякавшись і затрусившись, знаючи, що сталось із нею, приступила, та й упала перед Ним, та й сказала Йому всю правду.
34. Він же рече їй: Дочко, віра твоя спасла тебе. Йди з упокоєм, і будь здорова від недуги твоєї.
35. Ще говорив Він, приходять від школьного старшини, кажучи: Що дочка твоя вмерла; на що ще трудиш учителя?