13. Вони ж знов закричали: Розпни Його.
14. Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали: Розпни Його.
15. Пилат же, хотївши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб розпято Його.
16. Воїни ж повели Його в середину двору, чи то в Претор, і скликали всю роту.
17. І одягли Його в багряницю, і положили на Него, сплївши з тернини, вінець,
18. та й почали витати Його: Радуй ся, царю Жидівський!
19. І били Його по голові тростиною, і плювали на Него, й, кидаючись на колїна, кланялись Йому.
20. І, як насьміялись із Него, роздягнули Його з багряницї, і одягнули Його в одежу Його, та й виводять Його, щоб розпяти Його.
21. І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб нїс хрест Його.
22. І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
23. І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.
24. І розпинателї Його подїлили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
25. Була ж година третя, і розпяли Його.
26. І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
27. І розпяли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.
28. І справдилось писаннє, що глаголе: І з беззаконними полїчено Його.
29. І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
30. спаси себе й зійди з хреста.
31. Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Инших спасав, себе не може спасти.
32. Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й увіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.
33. Як же настала година шеста, темрява стала по всїй землї аж до години девятої.