19. Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Аже ж не я? і другий: Аже ж не я?
20. Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску.
21. Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.
22. Як же їли вони, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав і давав їм, і рече: Прийміть їжте: се єсть тїло моє.
23. І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, і пили з неї всї.
24. І рече їм: Се єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся.
25. Істино глаголю вам: Що більше не пити му від плоду винограднього, аж до дня того, коли його пити му новим у царстві Божому.
26. І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
27. І рече їм Ісус: Що всї поблазнитесь мною ночи сієї, бо писано: Поражу пастиря і розсиплють ся вівцї.
28. Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею.
29. Петр же рече Йому: Хоч і всї поблазнять ся, тільки не я.
30. І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Що сьогоднї, ночи сієї, перш нїж двічи півень запїє, тричі відречеш ся мене.
31. Він же ще більш говорив: Хоч би менї і вмерти з Тобою, не відречусь Тебе. Так само ж і всї казали.
32. І приходять на врочище Гетсиман; і рече ученикам своїм: Сидїть тут, поки молити мусь.
33. І бере Петра, та Якова, та Йоана з собою, і почав скорбіти та вдаватись у тугу;
34. і рече їм: Тяжко сумна душа моя аж до смерти. Підождїть тут і пильнуйте.
35. І, пройшовши трохи далїй, припав до землї, і молив ся, щоб, коли можна, мимо йшла від Него ся година.