36. Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх."
37. Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо.
38. І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах,
39. та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах;
40. що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.
41. І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато.
42. І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг.
43. І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону.
44. Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.