14. Симона, що назвав Петром, та Андрея брата його, Якова та Йоана, Филипа та Вартоломея,
15. Маттея та Тому, Якова Алфеєвого та Симона, на прізвище Зилота,
16. Юду Якового та Юду Іскариоцького, що й став ся зрадником;
17. і зійшовши з ними, став на місцї рівному, й товариство учеників Його, і множество велике людей з усієї Юдеї і Єрусалиму, й з побережжя Тирського та Сидонського, що поприходили слухати Його і сцїляти ся від недуг своїх,
18. і мучені від духів нечистих; і сцїляли ся.
19. І ввесь народ шукав приторкнутись до Него: бо сила від Него виходила, й сцїляла всїх.
20. І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.
21. Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.
22. Блаженні, коли ненавидїти муть вас люде, й коли проженуть вас, і осоромлять, і викинуть імя ваше, як зло, задля Сина чоловічого.
23. Радуйтесь того дня і веселїтесь, ось бо нагорода ваша велика на небі; так бо чинили пророкам батьки їх.
24. Горе ж вам, багатим! бо прийняли ви утїху вашу.
25. Горе вам, ситим! бо голодувати мете. Горе вам, що сьмієтесь тепер; бо сумувати мете да плакати мете.
26. Горе вам, коли добре говорити муть про вас усї люде; так бо робили лжепророкам батьки їх.
27. Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,
28. благословляйте кленучих вас, і молїть ся за обидників ваших.
29. Хто бє тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.
30. Всякому, хто просить у тебе, дай, і хто бере що твоє, не допевняй ся.
31. І, як хочете, щоб чинили вам люде, так і ви чинїть їм.