19. І, не знайшовши, як би внести його кріз натовп, вилїзли на хату, й кріз черепяну стелю спустили його з постїллю в середину перед Ісуса.
20. І, бачивши віру їх, рече йому: Чоловіче, оставляють ся тобі гріхи твої.
21. І почали міркувати письменники та Фарисеї, кажучи: Хто сей, що говорить хулу? Хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?
22. Постерігши ж Ісус думки їх і озвавшись, рече до них: Що ви говорите в серцях ваших?
23. Що легше? сказати: Оставляють ся тобі гріхи твої; або сказати: Встань та й ходи?
24. От же, щоб знали ви, що власть має Син чоловічий на землї оставляти гріхи, (рече розслабленому:) Тобі глаголю: Устань, і, взявши постїль твою, йди до дому твого.
25. І зараз уставши перед ними й узявши на чому лежав, пійшов до дому свого, прославляючи Бога.
26. І острах обняв усїх, і прославляли Бога, й сповнили ся страхом, кажучи: Що бачили предивне сьогоднї.