32. Ведено ж і инших двох лиходїїв з Ним на смерть.
33. І, як прийшли на врочище Черепове, там розпяли Його й лиходїїв, одного по правицї, а одного по лївицї.
34. Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
35. І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
36. Насьміхали ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
37. і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
38. Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським: Се цар Жидівський.
39. Один же з повішених лиходїїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
40. Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осудї єси?
41. Та ми по правдї; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нїчого недоброго не зробив.
42. І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
43. І рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогоднї зо мною будеш у раю.
44. Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землї до години девятої.