6. Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
7. І відказали, що не знають, звідкіля.
8. А Ісус їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
9. Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й відїхав на довгий час.
10. І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожнї.
11. І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожнї.
12. І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
13. Рече ж пан виноградника: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
14. Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходїмо вбємо його, щоб наше було наслїддє.