35. (і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.
36. І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого;
37. і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
38. І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
39. І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
40. Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому.
41. І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
42. І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
43. і, сповнивши днї, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не знав Йосиф і мати Його,
44. а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
45. І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
46. І сталось, через три днї знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.