12. Рече ж оце: Один чоловік значного роду йшов у землю далеку прийняти собі царство, та й вернутись.
13. Покликавши ж десять слуг своїх, дав їм десять мин срібла, та й сказав до них: Орудуйте, поки прийду.
14. Міщане ж його ненавидїли його, й післали посли слїдом за ним, кажучи: Не хочемо сього, щоб царював над нами.
15. І сталось, як вернув ся він, прийнявши царство, сказав прикликати собі слуг тих, що дав їм срібло, щоб знати, хто що з'орудував.
16. Прийшов же первий, кажучи: Пане, мина твоя приробила десять мин.
17. І рече йому: Гаразд, добрий слуго; що у найменшому вірен був єси, то май власть над десятьма городами.
18. І приступив другий, кажучи: Пане, мина твоя зробила пять мин.
19. Рече ж і сьому: І ти будь над пятьма городами.
20. Приступив і инший, кажучи: Пане, ось мина твоя, котру я мав сховану в хустцї:
21. боявсь бо тебе, що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав єси, і жнеш, чого не сїяв.
22. Рече ж йому: З уст твоїх судити му тебе, лукавий слуго. Знав єси, що я чоловік жорстокий: беру, чого не клав, і жну, чого не сїяв;
23. а чом же не дав єси срібла мого у міняльню? і я, прийшовши, з лихвою виміг би його.