31. Або який цар, ідучи на войну, ударити на другого царя, сївши перше не порадить ся, чи можливо з десятьма тисячами устояти проти того, хто з дванайцятьма тисячами йде на него.
32. Коли ж нї, то ще як той далеко, посли піславши, просить примирря.
33. Так оце всякий з вас, хто не відцураєть ся від усього свого достатку, не може моїм учеником бути.
34. Добро сіль; коли ж сіль звітріє, то чим приправити?
35. Нї в землю, нї в гній не годить ся вона; геть викидають її. Хто має уші слухати, нехай слухає.