7. а той із середини, озвавшись, скаже: Не турбуй мене; вже двері зачинені, і дїти мої зо мною в постелї; не можу, вставши, дати тобі:
8. глаголю вам: Хоч і не дасть йому, вставши, що він йому друг, та задля докучання його, вставши, дасть йому, скільки йому треба.
9. І я вам глаголю: Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й одчинить ся вам.
10. Кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
11. У которого ж з вас, батьків, просити ме син хлїба, чи каменя подасть йому? а як риби, чи замість риби гадюку подасть йому?
12. Або коли просити ме яйця, чи подасть йому скорпиона?
13. Коли ж ви, лихими бувши, знаєте добрі дари давати дїтям вашим, як же більш Отець із неба, не дасть Духа сьвятого тим, що просять у Него?
14. І вигнав біса, а той був нїмий. Стало ся ж, як диявол вийшов, промовив нїмий; і дивувавсь народ.
15. Деякі ж з них казали: Вельзевулом, князем бісовським, виганяє біси.
16. Другі ж, спокушуючи Його, ознаки від Него шукали з неба.
17. Він же, знаючи думки їх, рече їм: Кожне царство, проти себе роздїлившись, пустїє; і господа - проти господи, падає.
18. Коли ж і сатана проти себе роздїлить ся, як устоїть царство його? Бо кажете, що Вельзевулом виганяю біси.
19. Коли ж я Вельзевулом виганяю біси, то сини ваші ким виганяють їх? Тим суддями вашими вони будуть.
20. Коли ж пальцем Божим виганяю біси, то конче пристигло до вас царство Боже.
21. Коли ж сильний, в'оружившись, стереже свого двору, то в спокою добро його.
22. Коли ж сильнїщий над него, прийшовши, подужає його, то всю зброю його бере, що на неї вповав, та й роздає здобич його.
23. Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, розсипає.