25. Всяка бо душа, що їсть тук із скотини, котру приносять в огняну жертву Господеві, викорениться зміж людей своїх.
26. І нїякої крові не їсти мете по всїх осадах ваших, чи з птаства чи із скотини.
27. Всяка душа, що попоїсть якої крові, тая душа викорениться зміж людей своїх.
28. І рече Господь Мойсейові:
29. Промов до синів Ізрайлевих і скажи: Хто приносить жертву мирну свою, мусить подати Господеві свій дар від жертви мирної своєї.
30. Рука його подасть огняну жертву Господеві; тук з погруддєм мусить подати: погруддє, щоб принести його як жертву гойдану перед Господом.
31. І воскурить сьвященник тук на жертівнику, а погруддє буде Аронові й синам його.
32. А лопатку праву вашої жертви мирної оддавати мете як дар гойданий сьвященникові.
33. Которий зміж синів Аронових приносить кров із мирної жертви і тук, тому буде лопатка права як пай.
34. Погруддє бо гойданої жертви і лопатку жертвоприношення взяв я у синів Ізрайлевих від мирних жертов їх, та й оддав їх Аронові сьвященникові і синам його як вічну пайку їх від синів Ізрайлевих.
35. Се пай мировання Аронові і пай мировання синам його від огняних жертов Господнїх, призначений їм з того дня, як допущено їх сьвященниками до служби Господеві,