11. І до жадного мерця не приступати ме; нї задля батька свого, нї задля матері своєї не буде опоганювати себе.
12. І нехай не виходить із сьвятинї, і не зневажає сьвятинї Бога свого; бо посьвят помазання Божого на йому. Я Господь.
13. І мусить він дїву за жінку собі брати.
14. Вдовицю й розвідку і збезчещену, і блудницю, сих не брати ме, а дїву з земляцтва свого мусить взяти за жінку.
15. І не збезчестить він свого насїння в земляцтві свойму; я бо Господь, що сьвятить його.
16. І рече Господь Мойсейові: