26. А вишнїй Єрусалим вільний; він мати всїм нам.
27. Писано бо: Звеселись, неплідна, що не роджаєш; гукай та покликуй, ти, що не мучилась; бо в одинокої багато дїтей, більш нїж у тієї, що має чоловіка.
28. Ми ж, браттє, по Ісааку дїти обітування.
29. Та, як тодї, хто родивсь по тїлу, гонив того, хто по духу, так і тепер.
30. Тільки ж бо що глаголе писаннє? Вижени невільницю й сина її, не має бо наслїдувати син невільницї з сином вільної.
31. Оце ж, браттє, ми не дїти невільницї, а вільної.