Галатяни 1:5-16 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

5. котрому слава на віки вічні. Амінь.

6. Дивуюсь, що так скоро одвернулись від покликавшого вас благодаттю Христовою на друге благовістє.

7. Воно то не друге, та є такі, що вами колотять, і хочуть перевернути благовістє Христове.

8. Та, коли б і ми або ангел з неба проповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анатема.

9. Як перше рекли ми, так і тепер глаголю: коли хто благовіствує вам більш того, що ви прийняли, нехай буде анатема.

10. Бо чи людей я тепер впевняю (шукаю), чи Бога? чи людям шукаю вгодити? Бо коли б я ще людям угождав, то не був би слугою Христовим.

11. Звіщаю ж вам, браттє, що благовістє, благовіщене від мене, не єсть по чоловіку.

12. Анї бо від чоловіка не прийняв я його, анї не навчивсь, а через одкриттє Ісуса Христа.

13. Чували бо про життє моє колись у Жидівстві, що без міри гонив я церкву Божу, та руйнував її,

14. і передував я в Жидівстві перед многими ровесниками народу мого, будучи аж надто ревнителем отцївських моїх переказів.

15. Як же зволив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю,

16. відкрити в менї Сина свого, щоб я благовіствував Його між поганами, то зараз не радивсь я з тїлом і кровю,

Галатяни 1