12. глаголючи: Звїщу імя Твоє браттю моєму, посеред церкви сьпівати му хвалу Тобі.
13. І знов: Надїяти мусь на Него. І знов: Ось я і дїти, що дав менї Бог.
14. Коли ж дїти стали ся спільниками тїла і крови, і Він так само спільником їх, щоб смертю знищити того, що має державу смерти, се єсть диявола,
15. і визволити тих, що з страху смерти через усе життє підневолені були рабству.
16. Справдї бо не ангелів приймає, а насїннє Авраамове приймає.