6. Коли ж знов уводить Перворідня у вселенну, глаголе: І нехай поклонять ся Йому всї ангели Божі.
7. І до ангелів же глаголе: Що творить духи ангелами своїми, а поломє огня слугами своїми.
8. Про Сина ж: Престол Твій, Боже, по вік вічний, палиця правоти - палиця царювання Твого.
9. Полюбив єси правду, і зненавидїв беззаконнє; за се помазав тебе, Боже, Бог твій єлеєм радости більш спільників Твоїх.
10. І (знов): У починї Ти, Господи, землю оснував єси, і небеса - дїло рук Твоїх.
11. Вони зникнуть, Ти ж пробуваєш, і всї, як шати зветшають,
12. і як одежину згорнеш їх, і перемінять ся; Ти ж той же самий єси, і лїта Твої не скінчать ся.