12. Бо людина свого часу навіть не знає. Як риба попадається в невід, а птиця запутуєсь у сильце, так і люде ловляться в лиху годину, як вона прийде негадано до них.
13. От іще яку бачив я мудрість під сонцем, а вона здалась менї не абиякою:
14. Було невеличке собі місто, та й не так то людне. Прийшов під його великий царь, облїг його, та й поробив проти його всї боєві прилади;
15. Аж се знайшовся в йому чоловік нетяга розумний та й вирятував городець своїм розумом, а нїхто потім не споминав про сього біднягу.
16. І сказав я: Розум лучше сили, та розумом у чоловіка бідного погорджують і слова його байдуже.
17. Слово тихе й розумне, як його послухають, переважує крик потужного між дурними.
18. Розум лучше військового знаряддя, та одно ледащо попсує часом багацько доброго.