1. От і кажу собі в серцї: Дам я тобі покушати радощів, - заживай добра! Аж і се марнота.
2. Про сьміх сказав я: Дурниця! а про радощі: Що з вас?
3. Подумавши, давай я, підвеселяти себе вином, і, ходючи слїдом за премудростю, придержуватись і сієї дурницї, аж докіль побачу, що гаразд для синів людських, що повинні б вони робити під небом, живучи так недовго на сьвітї.
4. Брався я за великі працї: будував будинки, насаджував виноградники,
5. Заводив собі сади й огороди до прогульки, й насадив у них всяке дерево плодове;