Ефесяни 4:2-18 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

2. з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любови,

3. стараючись держати єдиненнє духа в мирному союзї.

4. Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання;

5. один Господь, одна віра, одно хрещеннє,

6. один Бог і Отець усїх, що над усїма й через усїх і в усїх вас.

7. Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового.

8. Тим же глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.

9. (А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї?

10. Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.)

11. І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями,

12. на звершеннє сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового,

13. доки дійдемо всї до з'єдинення віри і познання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового,

14. щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,

15. а ходячи поправдї в любови помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос,

16. котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуваннє самого себе в любові.

17. Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого,

18. оморочені мислями, відчужені від життя Божого через невіжество, що єсть в них, через окаменїннє сердець їх.

Ефесяни 4