28. Вислухавши се і сповнившись гнївом, закричали, говорячи: Велика Артемида Єфеська!
29. І ввесь город був повен заколоту; і кинулись однодушно до театру, схопивши Гайя та Аристарха, Македонян, подорожнїх товаришів Павлових.
30. Як же хотїв Павел увійти між народ, не пустили його ученики.
31. І деякі з Азийської старшини, бувши йому приятелями, піславши до него, благали, щоб не йшов до театру.
32. Инші ж що инше гукали; була бо громада заколочена, і більша з них (часть) не знала, чого посходились.
33. З народу ж вивели Александра, і Жиди попихали його наперед. Александр же, махнувши рукою, хотїв був оправдуватись перед народом.
34. Як же довідались, що він Жидовин, то всї гукали в один голос годин зо дві: Велика Артемида Єфеська!
35. Утихомиривши ж писар народ, каже: Мужі Єфеські, що б то був за чоловік, котрий не знав би, що город Єфес шануватель великої богинї Артемиди і Диопета!
36. А коли нїчого проти сього не можна сказати, то треба вам угамуватись і нїчого нерозважно не робити.