21. Мойсей бо від стародавнїх родів має проповідуючих його по городах, і читаний по школах що-суботи.
22. Зволили тодї апостоли і старші і вся церква вибраних мужів з між себе післати в Антиохию з Павлом та Варнавою: Юду, названого Варсавою, та Силу, мужів-проводирів між братами,
23. написавши через руки їх так: Апостоли та старші і брати - братам з поган, що в Антиохиї, і Сириї і Киликиї, радуйте ся.
24. Яко ж чули ми, що деякі з між нас вийшовши, потрівожили вас словами і захитали душі ваші, говорячи, щоб обрізувались та хоронили закон, чого ми їм не наказували;
25. то зволилось нам, зібравшим ся однодушно вибраних мужів післати до вас з любими нашими Варнавою та Павлом,
26. людьми, що віддавали душі свої за імя Господа нашого Ісуса Христа.
27. Післали ми оце Юду та Силу, котрі й самі розкажуть про те словом.
28. Зволилось бо сьвятому Духу та й нам, нїякої тяготи більш не накладувати вам, опріч сього конечного:
29. щоб удержувались від жертів ідолам, та крови, та давленого, та блуду. Від чого оберегаючи себе, добре робити мете. Бувайте здорові.
30. Послані ж прийшли в Антиохию і, зібравши громаду, подали посланнє.
31. Прочитавши ж (ті), зрадїли від сього потїшення.
32. Юда ж та Сила, будучи самі пророками, многими словами втїшали братів і утверджували.
33. Пробувши ж (там якийсь) час, відпущені були з упокоєм од братів до апостолів.
34. Зволив же Сила зостатись там.
35. Павел же та Варнава пробували в Антиохиї, навчаючи та благовіствуючи слово Господнє з многими иншими.
36. По кількох же днях рече Павел до Варнави: Вернувшись одвідаємо братів наших по всїх городах, де проповідували ми слово Господнє, як вони мають ся.
37. Варнава ж раяв узяти з собою Йоана, званого Марком.
38. Павло ж не удостоїв брати з собою того, хто одлучивсь од них з Памфилиї, і не пійшов з ними на дїло.
39. Постала ж ріжниця, так, що вони розлучились між собою; і Варнава, взявши Марка, поплив у Кипр,