23. Із його ж насїння підняв Бог по обітуванню Ізраїлеві Спасителя Ісуса,
24. перед котрого приходом проповідував Йоан хрещеннє покаяння всьому народові Ізраїлевому.
25. Сповнивши ж Йоан путь свій, рече: Хто я, думаєте ви? Се не я. А ось іде за мною, котрому я недостоєн обувє ніг розвязати.
26. Мужі брати, синове роду Авраамового, і всї богобоязливі між вами, вам слово спасення сього послано.
27. Ті бо, що жили в Єрусалимі, і князї їх, не зрозумівши сього і голосів пророчих, читаних що-суботи, сповнили їх, осудивши Його,
28. і, не знайшовши нїякої вини смерти, просили Пилата убити Його.
29. Як же скінчилось усе, що про Него писано, знявши з дерева, положили у гробі;
30. Бог же воскресив Його з мертвих.
31. Многі днї являв ся Він тим, що поприходили з Ним з Галилеї в Єрусалим; вони сьвідки Його перед людьми.
32. А ми вам благовіствуємо обітуваннє, дане отцям,
33. що його Бог сповнив нам, дїтям їх, піднявши Ісуса, як і в другій псальмі написано: Син мій єси Ти; я сьогоднї родив Тебе.
34. А що воскресив Його з мертвих, так, що більш не вернеть ся на зотлїннє, то так глаголав: дам вам сьвятий Давидів завіт.
35. Тим і в иншій (псальмі) глаголе: Не даси Сьвятому твоєму видїти зотлїння.
36. Давид бо, послуживши своєму родові, Божою волею уснув, і положено його до батьків його, і ввидїв зотлїннє;