7. Як же пійшов ангел, що глаголав до Корнелия, покликавши він двох слуг своїх, та побожного воїна з тих, що стерегли його,
8. і розказавши їм усе, післав їх у Йоппию.
9. Назавтра ж, як були в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години.
10. Став же голодний і забажав їсти; як же готовили, найшло на него захопленнє,
11. і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю,
12. в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птицї небесні.
13. І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж.
14. Петр же каже: Нї, Господи, нїколи бо не їв я нїчого поганого та нечистого.
15. А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань.
16. Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо.
17. Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видїв, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт,
18. і покликнувши спитали: Чи тут гостює Симон, на прізвище Петр?