15. Що до громади, то установа одна про вас і про приходня, що між вами пробуває; установа віковічня в роди ваші: як ви, так і приходень буде перед Господом.
16. Закон один і одно право буде для вас і для приходня, що пробуває між вами.
17. І рече Господь до Мойсея:
18. Промов до синів Ізрайлевих, і скажи їм: Як прийдете в землю, що в неї сам я приведу вас,
19. Так починаючи їсти хлїб з тієї землї, мусите принести жертву Господеві:
20. Як первоплід з тїста вашого принесете колача на жертву возношення; як жертву з току принесете його.
21. Від первого тїста вашого мусите давати Господеві жертву возношення в роди ваші.
22. А коли незнавши согрішите, і не сповните всї заповідї сї, що промовив Господь до Мойсея,
23. І не сповните все те, що вам повелїв Господь через Мойсея, з того часу, як дав Господь заповідї, і потім у родах ваших,
24. То вчините ось що: Коли за очима в громади, через помилку станеться, тодї мусить уся громада привести бичка на всепаленнє про любі Господеві пахощі, з дарами його хлїбними і ливними, по установі, і одного козла на жертву за гріх.
25. І відпокутує сьвященник за всю громаду синів Ізрайлевих, і проститься їм; бо через помилку стався гріх сей, а вони подали свій принос, огняну жертву Господеві, і принесли перед Господом свою жертву за гріх, за помилку свою.
26. І проститься всїй громадї синів Ізрайлевих, і приходневі, що пробуває між ними; бо ввесь люд провинив помилкою.
27. А коли одна яка душа согрішить помилкою, так мусить вона принести козу перволїтку на жертву за гріх.
28. І відпокутує сьвященник за душу, що помилкою провинила, согрішивши ненарочно перед Господом, і буде вона спокутована і проститься їй.
29. Для землянина між синами Ізрайлевими і для приходня, що пробуває між ними, закон один мусить бути в вас про того, хто помилився.
30. Но та душа, що піднявши руку кому що заподїє, чи він землянин, чи з приходнїв, наругався він з Господа; і викоренити мусять сю душу із серед люду,
31. Бо зневажив він слово Господнє і зломив заповідь його; викорениться душа тая; гріх її на їй.