Буття 44:24-27 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

24. Сталося ж, як прийшли ми до раба твого, панотця нашого, повідали ми йому слова пана добродїя нашого.

25. Каже ж нам панотець наш: Ідїть, ізнов та купіте трохи збіжа.

26. Ми ж відказали: Не можлива річ ійти! Коли ж брат наш меньший пійде з нами, пійдемо; бо шкода вбачати нам у вічі мужа громадського того, як брат наш меньший та не буде з нами.

27. Каже ж раб твій, панотець наш, до нас: Ви знаєте, що двох уродила менї жена моя.

Буття 44