17. Тернину да осет родитиме вона тобі, і їстимеш польове зело.
18. У поту лиця твого їстимеш хлїб твій, аж покіль вернешся в землю, що з неї й узято тебе. Земля бо єси і землею візьмешся.
19. І дав чоловік жіньцї своїй імя Ева: бо вона мати всїх живих.
20. І поробив Господь Бог чоловікові й жіньцї його одежу із шкір та й зодїг їх.