1. Тим же то, маючи се служеннє, яко же помилувані, не слабнемо,
2. а відреклись тайного в безчестю, не ходячи в лукавстві, анї хитруючи словом Божим, а явленнєм правди поручаючи себе всякій совістї чоловічій перед Богом.
3. Коли ж і закрите благовістє наше, то у погибаючих єсть закрите,
4. в котрих бог віку сього осьліпив думки їх, невірних, щоб не засияло їм сьвітло благовістя слави Христа, котрий єсть образ Бога.
5. Бо ми не себе самих проповідуємо, а Христа Ісуса Господа, себе ж самих слугами вашими Ісуса ради.
6. Бо Бог, що звелїв з темряви засияти, той засьвітив у серцях наших на просьвіченнє розуміння слави Божої в лицї Ісус-Христовім.
7. Маємо ж скарб сей у глиняних посудах, щоб премножество сили було від Бога, а не від нас.
8. У всьому горюємо, та не нарікаємо; трівожимось, та не теряємо надїї;
9. гонять нас, та ми не покинуті; повалені ми, та не погублені;