2 Коринтяни 2:13-17 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

13. не мав я впокою в дусї моїм, не знайшовши Тита, брата мого; а, попрощавшись із ними, вийшов у Македонию.

14. Богу ж дяка, що завсїгди дає нам побіду в Христї, і пахощі знання свого обявляє через нас у всякому місцї.

15. Бо ми пахощі Христові Богу в тих, що спасають ся, і в тих, що погибають:

16. одним ми пахощі смерти на смерть, а другим пахощі життя на життє; та кого на се вистачить?

17. Не такі бо ми, як многі, що крамують словом Божим, а щиро, як од Бога, перед Богом, у Христї глаголемо.

2 Коринтяни 2