12. А як сповниться твій час, і ти спочнеш з отцями твоїми, то я призначу потомство твоє по тобі, що вийде з тїла твого, наслїдником твоїм, і вчиню довговічним царство його.
13. В ін збудує дом іменнї мойму, й я впотужню царський престол його на віки.
14. Я буду йому отцем, а він буде менї сином, а коли він провинить, покараю його людською лозиною й людськими карами;
15. Милостї ж моєї не відійму від нього, як відняв я від Саула, що його відкинув перед очима твоїми.
16. І буде непорушний дом твій й царство твоє передо мною во віки, й престол твій стояти ме віками.
17. Всї отсї слова й все те видиво переказав Натан Давидові.
18. І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти мене так звеличив?