34. Абессалом же втїк. Як споглянув же слуга, що сторогував на вежі, коли се много людей іде по дорозї на спаду гори. І прийшов вартовий й з'ясував цареві: Я бачив людей на дорозї Оронській на спаду гори.
35. І каже Йонадаб цареві: Бач, царські сини йдуть; як сказав раб твій, так і є воно.
36. Тільки що сказав се, аж ось і прибули цареві сини, плачучи в голос. І плакав царь, і всї слуги його плакали великим плачем.
37. Абессалом же втїк і пійшов до Талмая Емиюденка, царя Гессурського. І плакав Давид по синові свойму всї днї.
38. А Абессалом, коли втїк і прийшов у Гессур, то й перебув там три лїта.
39. І не переслїдував Давид Абессалома, бо потїшився з часом по смертї Амнона.