1. Павел, апостол Ісуса Христа, по по велїнню Бога, Спаса нашого, і Господа Ісуса Христа, надїї нашої,
2. Тимотею, правдивому сину в вірі: Благодать, милость, мир од Бога, Отця нашого, і Христа Ісуса, Господа нашого.
3. Яко ж ублагав я тебе пробувати в Єфесї, ідучи в Македонию, щоб завітував деяким не инше вчити,
4. анї вважати на видумки та не скінчені родоводи, котрі більш роблять змагання, нїж Божого будування в вірі.
5. Конець же завітування єсть любов з щирого серця та совісти благої і віри не лицемірної,
6. у котрих деякі погрішивши, вдались у пусті слова,
7. хотячи бути законоучителями, не розуміючи, нї що говорять, нї об чому впевняють.
8. Знаємо ж, що закон добрий, коли хто його законно творить,