13. І котора жінка має чоловіка, що не вірує, а йому любо жити з нею, нехай не відпуска його.
14. Осьвячуєть ся бо чоловік невіруючий в жінцї, і осьвячуєть ся жінка невіруюча в чоловікові; ато дїти ваші були б нечисті; тепер же сьвяті.
15. Коли ж невіруючий розлучаєть ся, нехай розлучаєть ся; не приневолюєть ся бо брат або сестра у такому; у впокою ж бо покликав нас Бог.
16. Як бо ти знаєш, жінко, що може спасеш чоловіка? Або як ти знаєш, чоловіче, що може жінку спасеш?
17. Тільки, як кожному удїлив Бог, і як кожного покликав Господь, так нехай й ходить. І се всїм церквам наказую.
18. Чи хто в обрізанню покликаний, нехай не притворюєть ся. Чи в необрізанню хто покликаний, нехай не обрізуєть ся.
19. Обрізаннє нїщо, і необрізаннє нїщо, а хороненнє заповідей Божих.
20. Кожний, у якому покликанню покликаний, у тому нехай і зостаєть ся.
21. Невільником ти покликаний? не журись; а коли можна й вільним стати ся, раднїще (тим) користуй ся.
22. Покликаний бо у Господї невільник, той визволений у Господа. Так само й хто вільним покликаний, той невільник Христів.
23. Цїною ви куплені; не робіть ся невільниками людськими.
24. У чому кожен покликаний, браттє, в тому нехай і пробуває перед Богом.
25. Про дїв же наказу Господнього не маю, а даю раду, яко помилуваний від Господа, щоб вірним бути.
26. Думаю, що се добре задля теперішньої нужди, щоб чоловіку так бути.
27. Одруживсь єси з жінкою? не шукай розводу. Розвів ся єси з жінкою, не шукай жінки.
28. Як же й ожениш ся, (ще) не згрішив єси; як і віддасть ся дїва, не згрішила; та горе по тїлу мати муть такі; я ж вас щаджу.
29. Се ж глаголю, браттє, що час короткий, і щоб ті, хто має жінку, були наче не мають;