1 Коринтяни 2:4-10 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

4. І слово моє, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудростї, а в явленню духа і сили,

5. щоб віра ваша була не в мудростї людській, а в силї Божій.

6. Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князїв віка сього, що зникають,

7. а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу,

8. котрої нїхто з князїв віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б.

9. Нї, яко ж писано: Чого око не видїло, нї ухо не чуло і що на серце чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить Його.

10. Нам же Бог відкрив Духом своїм; бо Дух усього дослїджує, навіть і глибокостей Божих.

1 Коринтяни 2