40. Тим часом же, як твій раб робив то се, то те, той якось ізник. - Царь же Ізраїлський каже йому: Так говорить і твій вирок. Ти сам присудив його собі.
41. Він зняв хутенько повязь із очей, і царь впізнав його, що він із пророків.
42. Той же сказав йому: Тако глаголе Господь: Ти випустив із твоїх рук чоловіка, що підпав під мій проклін; за те буде душа твоя за його душу й твій нарід за його нарід.
43. І подавсь царь Ізраїлський додому сумний й сердитий та й прибув у Самарию.