Йов 6:1-11 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

1. А Йов відповів та й сказав:

2. Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

3. то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

4. Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

5. Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

6. Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

7. Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

8. О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

9. О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

10. то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

11. Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

Йов 6