8. то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!
9. Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,
10. то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!
11. Бо гидота оце, й це провина підсудна,
12. бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...
13. Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,
14. то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?
15. Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?
16. Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?