6. то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!
7. Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,
8. то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!
9. Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,
10. то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!
11. Бо гидота оце, й це провина підсудна,
12. бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...