4. рвали вони лободу на кущах, ялівцеве ж коріння було їхнім хлібом...
5. Вони були вигнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злодіїв,
6. так що вони пробували в яругах долин, по ямах підземних та скелях,
7. ревіли вони між кущами, збирались під терням,
8. сини нерозумного й діти неславного, вони були вигнані з краю!
9. А тепер я став піснею їм, і зробився для них поговором...
10. Вони обридили мене, віддалились від мене, і від мойого обличчя не стримали слини,
11. бо Він розв'язав мого пояса й мучить мене, то й вони ось вуздечку із себе відкинули перед обличчям моїм...
12. По правиці встають жовтодзюбі, ноги мені підставляють, і топчуть на мене дороги нещастя свого...
13. Порили вони мою стежку, хочуть мати користь із мойого життя, немає кому їх затримати,
14. немов через вилім широкий приходять, валяються попід румовищем...