6. коли мої кроки купалися в маслі, а скеля оливні струмки біля мене лила!...
7. Коли я виходив до брами при місті, і ставив на площі сидіння своє,
8. як тільки вбачали мене юнаки то ховались, а старші вставали й стояли,
9. зверхники стримували свою мову та клали долоню на уста свої,
10. ховався тоді голос володарів, а їхній язик приліпав їм був до піднебіння...
11. Бо яке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, і яке око бачило, то свідкувало за мене,
12. бо я рятував бідаря, що про поміч кричав, і сироту та безпомічного.