Йов 22:5-17 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

5. Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконням немає кінця!

6. Таж з братів своїх брав ти заставу даремно, а з нагого одежу стягав!

7. Не поїв ти водою знеможеного, і від голодного стримував хліб...

8. А сильна людина то їй оцей край, і почесний у ньому сидітиме.

9. Ти напорожньо вдів відсилав, і сирітські рамена гнобились,

10. тому пастки тебе оточили, і жахає тебе наглий страх,

11. твоє світло стемніло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе...

12. Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зорі угору поглянь, які стали високі вони!

13. А ти кажеш: Що відає Бог? Чи судитиме Він через млу?

14. Хмари завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по крузі небесному.

15. Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступали безбожні,

16. що невчасно були вони згублені, що річка розлита, підвалина їх,

17. що до Бога казали вони: Відступися від нас! та: Що зробить для нас Всемогутній?

Йов 22